В  мальовничому куточку Північного Причорномор’я, на  142 км автотраси Одеса-Київ розташоване с.Троїцьке.

      З 1922 року до 1957 року Троїцьке  було  районним  центром. В січні 1957  року район реорганізували, а на базі приміщень, в яких     розміщувались районні установи, було відкрито дитячий будинок. В ньому виховувалось 130 дітей-сиріт.

      З 1 вересня 1964 року на базі дитячого будинку організовується Троїцька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат для дітей з вадами розумового розвитку і стає загальноосвітнім навчально-виховним і корекційно-відновлюваним закладом освіти, який задовольняє потреби дітей з вадами розумового розвитку у загальній освіті, соціальній допомозі і реабілітації.

      Першим директором школи-інтернату був призначений Южбабенко Феодосій Іванович.

      Історія Троїцької допоміжної школи-інтернату розпочалася в старих будівлях, більшість з яких перебували в аварійному стані. Навчання дітей проводилося у дві зміни. Тому майже одночасно з початком навчального процесу працівниками школи було розпочато будівництво нового шкільного приміщення на 10 класних кімнат.

      Не вистачало педагогів зі спеціальною освітою, методичної літератури, підручників. Педагогічному колективу доводилось одночасно вчити дітей і вчитись самим. Велику методичну допомогу та допомогу навчальними посібниками надали школи № 75, № 88 м.Одеси.

      В 1965 році будівництво школи було закінчено, і заняття почали проводитись в одну зміну. Біля школи на площі 1,5 га учні разом з учителями та вихователями посадили сад.

      З року в рік життєві умови дітей покращуються, зміцнюється матеріальна база школи, кабінети поповнюються методичною літературою, наочними посібниками, працюють гуртки: танцювальний, літературний, діє учнівський духовий оркестр. В закладі є кабінет інформатики з мультимедійним обладнанням, що  приєднане до мережі Інтернет.

      Велика увага приділяється трудовому навчанню, яке здійснюється за такими напрямками: швейна, малярна, столярна справи та сільськогосподарська праця. В школі-інтернаті було підсобне господарство: 30 га землі, сільськогосподарський реманент та свійські тварини, тут учні набували навиків догляду за рослинами і тваринами.

      В 1970 році було збудоване приміщення на 9 житлових кімнат та приміщення для організації культурно-масових заходів (клуб), в якому згодом, після реконструкції розмістились їдальня і початкова школа.

      В 1975-76 роках до приміщення школи добудували спортивний зал та 3 класні кімнати. Проведення в цьому ж році водяного опалення набагато покращило побут вихованців та полегшило роботу обслуговуючого персоналу.

       З вересня 1986 року в експлуатацію вводиться двоповерховий спальний корпус. Просторі  світлі спальні, ігрові кімнати були обладнані зі смаком і любов’ю. Для вихованців закладу був створений затишок, хороші умови для проживання.

     В ці роки директорами школи-інтернату працювали:

      Южбабенко Феодосій Іванович (1964 – 1966),

      Бабенко Володимир Миколайович (1966 – 1968, 1970 – 1972),

      Вітряний Олексій Кирилович (1968 – 1970),

      Станкевич Євген Іванович (1970 – 1974),

      Шмалько Олексій Іванович (1974 – 1984),

      Дегтяренко Віра Іванівна (1984 – 1993).

      Сорока Сергій Олексійович (1993-2014)

      Кушнерик Ольга Сергіївна (2014 і до тепер)

Комунальний заклад «Троїцька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів» є об’єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, інтереси яких представляє Одеська обласна рада в межах повноважень, визначених законодавством України.

Постійний контроль за виконанням статутних завдань Закладу здійснює  - Департамент освіти і науки  Одеської обласної державної адміністрації.

Контроль за забезпеченням збереження та ефективністю використання майна Закладу  здійснює гуправління обласної ради з майнових відносин.

 У своїй діяльності Заклад керується чинним законодавством, наказами Міністерства освіти і науки України, рішеннями Одеської обласної ради, розпорядженнями її голови, розпорядженнями голови облдержадміністрації, наказами Департаменту  освіти і науки Одеської облдержадміністрації та іншими нормативно-правовими актами, а також Статутом і погодженими планами роботи.

Сьогодні комунальний заклад «Троїцька спеціальна школа Одеської обласної ради» – одна з ланок державної системи освіти, де навчаються діти з порушеннями інтелектуального розвитку. Планова наповнюваність школи-інтернату 108 вихованців, які протягом навчального року (включаючи вихідні і святкові дні) постійно перебувають в закладі.

У зв’язку з обмеженістю пізнавальної діяльності, зокрема, ретардацією в опануванні складним матеріалом тих навчальних предметів, засвоєння яких вимагає активного застосування операцій аналізу, синтезу, узагальнення, абстрагування, опанування поняттями та їх системами, в структурі спеціальної школи виділяються два ступені: початковий (1-4) і середній (5-10) класи. Між ними забезпечується єдність і взаємозв’язок всіх компонентів навчально-виховної і корекційної роботи, узгодження з віковими і психофізичними особливостями розвитку учнів.

На першому ступені здійснюється всебічне психолого-педагогічне вивчення учнів з метою виявлення рівня їх готовності до навчання і уточнення засобів індивідуального підходу до кожного з них. Особлива увага приділяється розумовому, мовленнєвому розвитку, оволодінню навичками особистої гігієни, самообслуговуванню, засвоєнню знань і практичних умінь, залученню учнів до суспільно корисної праці. Ознайомлення учнів з навколишнім природним і соціальним середовищем, з життям і працею людей, їх культурою.

На другому ступені, спираючись на вже сформовані знання й уміння, діти опановують систему загальноосвітніх знань та умінь й на основі цього набувають сучасних наукових уявлень про навколишній світ: природу, суспільство, людину, її працю.

Важливе місце надається професійно-трудовому навчанню, на яке відводиться біля однієї третини навчального часу. Основний профіль трудового і професійного навчання учнів 4-10 класів – сільськогосподарська праця.

Обсяг і складність змісту навчання загальноосвітніх предметів і професійно-трудового навчання визначається особливостями психофізичного розвитку, потенційними можливостями в засвоєнні програмового матеріалу. Крім навчання загальноосвітніх предметів, проводяться спеціальні заняття з соціально-побутового орієнтування, виправлення вад мовлення, ритміки й лікувальної фізкультури, індивідуальні та групові заняття за інтересами.

Мета школи-інтернату – розвиток і формування особистості, забезпечення соціально-психологічної реабілітації і трудової адаптації учня. Виховання в нього загальнолюдських цінностей, громадської позиції.

 Виховну  роботу  в навчальному  закладі  організовано  за  наступними  напрямами:

• національно-патріотичного виховання;
• громадянське  виховання;
• родинно – сімейне виховання;
• морально – правове виховання;
• екологічне виховання;
• художньо – естетичне виховання;
• формування здорового способу життя;
• трудове виховання.        

Головна  увага  приділяється  формуванню вихованця громадянина-патріота  України, створенню  умов  для  самореалізації  особистості  відповідно  до  її  здібностей, суспільних  та  власних  інтересів, виховання  в  учнів  свідомого  ставлення  до  свого  здоров’я, формування  належних  гігієнічних  навичок  і  засад  здорового  способу  життя. Робота  із  соціальної  адаптації  і  корекційного  вправляння  проводиться  планово  і  має  свої  закономірності.